APPLIED APPLICATION OF THE THEORY OF RADIO CAPACITANCE IN ENVIRONMENTAL REGULATION OF ANTHROPOGENIC LOAD ON THE ENVIRONMENT

Abstract

Задача екологічного нормування антропогенного навантаження на природне середовище постала через необхідність наукового обґрунтування допустимих границь антропогенного впливу на природні комплекси, які мають гарантувати не лише благополуччя людини, але і надійність і сталість екосистем. При цьому відомо, що не всі об’єкти природних біогеоценозів можна нормувати за регламентами людини. А останнє необхідно, бо зміна якості природного середовища за рахунок збіднення видового складу, зниження стійкості і, навіть, часткова деградація екосистем також призводить до погіршення умов існування людини.

У статті представлено різні методологічні підходи до екологічного нормування та висвітлено думку авторів щодо застосування при цьому теорії радіоємності екосистеми. Зокрема, висвітлено підхід використання факторів радіоємності екосистеми як індикатора зміни стану екосистеми та унормування величини зміни факторів радіоємності при екологічному нормуванні антропогенного навантаження. 

Метою статті є дослідження можливих механізмівсті екологічного нормування антропогенного навантаження на довкілля. Матеріалами виступали дослідження науковців у сфері екологічного нормування антропогенного навантаження.   Використано результати радіоекологічних досліджень, проведених в басейні р.Південний Буг. 

Показано, що при розрахунку обсягів надходження ¹³⁷Cs у річку та при проведенні оцінки радіаційної ситуації потрібно враховувати неоднакові показники радіоємності на різних її ділянках. Підтверджено, що через поняття радіоємності екосистеми можна обгрунтувати екологічне нормування скидів радіонуклідів у водойму, а визначаючи фактор радіоємності будь-якої екосистеми - забезпечити екологічний підхід до нормування антропогенного навантаження на природне  середовище.